У рубриці #Червона_Книга_Чернігівщини –
Ковила волосиста.
Природоохоронний
статус виду: неоціненний.
Поширення
в Україні: доходить до
межі пд. Полісся, в Лісостепу і Степу, Криму – звичайно.
Чисельність
та структура популяцій: численні, повночленні. Займають
площу від кількох до сотень кв.м, насіннєве відновлення на заповідних
територіях стабільне.
Причини
зміни чисельності: розорювання степових ділянок, забудова,
терасування та заліснення степових схилів, надмірний випас худоби.
Умови
місцезростання: на степах, кам’янистих схилах,
по чагарниках, рідше на галявинах та узліссях. Мезоксерофіт.
Загальна
біоморфологічна характеристика: гемікриптофіт.
Багаторічна травяна рослина 30-90 см заввишки, утворює щільні дернини. Стебло
голе. Листки вузьколінійні, вздовж згорнені, всередині опушені, зовні голі.
Суцвіття 10-25 см завдовжки, багатоколоскове. Колоскові луски майже однакові,
довгостозагострені, з 3 жилками, нижня квіткова луска з опушеною мозолистою
основою. Остюк волосоподібний, шорсткий 13-16 см завдовжки. Цвіте у
липні-серпні. Плодоносить у серпні-вересні. Розмножується насінням.
Режим збереження популяцій
та заходи з охорони: охороняється в Чорноморському, Дунайському, «Асканфія Нова»
БЗ, Канівському, Кримському, Українському степовому, Луганському, Карадазькому,
Ялтинському гірськолісовому, «Медобори», «Єланецький Степ», Казантипському,
Опукському ПЗ, «АзовоСиваському», «Подільські Товтри», «Святі Гори» НПП, ряді
заказників та пам’яток природи. Заборонено розорювання, терасування та
заліснення степових ділянок, надмірний випас худоби.
Розмноження та розведення у
спеціально створених умовах: культивують в Донецькому та Криворізькому ботанічних садах
НАН України, ботанічному саду ім. О.В. Фоміна Київського національного
університету ім. Т. Шевченка.
Господарське
та комерційне значення: протиерозійне, грунтотвірне,
ценозоформуюче.