У рубриці #Червона_Книга_Чернігівщини –
Коручка болотна Epipactis palustris (L.)
Природоохоронний
статус виду: вразливий.
Поширення
в Україні: Полісся,
Карпати, Розточчя, Опілля, Лісостеп, Степ, Гірський Крим .
Чисельність
та структура популяцій: популяції числені, щільні, віковий спектор повночлений, правосторонній,
частка молодих особин висока.
Причини
зміни чисельності: надмірне
осушення біотипів. Рекреаційне навантаження, зниження при
забудові територій.
Умови
місцезростання: заторфовані долини річок, улоговини, заболочені
схили з мокрими і сирими торфовоболотними грунтами; в Карпатах часто на
гірських висячих болотах. На заростаючих ділянках торфокар’єрів. У Лісостепу,
Розточчі і Опіллі – на евтрофних тофових травяногілкових болотах, на луках та
гігрофільних чагарниках. На Поліссі – на мезотрофних болотах. Мезогігрофіт.
Загальна
біоморфологічна характеристика: гемікриптофіт. Багаторічна
трав’яна рослина 20-70
см заввишки. Кореневище довге, повзуче.
Стебел кілька, прямі. Листки (4-8) довгасто-яйцеподібні, ланцетні. Суцвіття –
багатоквіткова китиця, не щільне. Приквітки ланцетні. Квітки до 2.5 см
завдовжки, звислі, зовнішні листочки оцвітини ланцетні, 9-11,5 мм завдовжки,
зеленкуваті, зсередини зеленкувато-білі або червонуваті, внутрішні – довгасто-яйцеподібні,
білуваті, з рожевими смужками; губа довша за зовнішні листочки оцвітини. Зав’язь веретеноподібна, коротко опушена. Цвіте у
червні-липні. Плодоносить у липні-серпні. Розмножується насінням та
вегетативно.
Режим збереження популяцій
та заходи з охорони: охороняється у Карпатському та дунайському БЗ, Канівському,
Поліському, Рівненський, Ялтинському гірсько-лісовому, Карадазькому, «Медобори»
та «Розточчя» ПЗ, в Карпатському, Шацькому, «Вижницькому», Ужанському, «Синевир»
та «Подільські Товтри» НПП. Заборонено збирання рослин, порушення екотопів.
Розмноження та розведення у
спеціально створених умовах: вирощують у ботанічних садах: Національному ім. М.М. Гришка
НАН України та Харківського університету.
Господарське
та комерційне значення: декоративне.