У рубриці #Червона_Книга_Чернігівщини –
Плодоріжка салепова (зозулинець салеповий).
Природоохоронний
статус виду: вразливий.
Поширення в Україні: Закарпаття, Карпати,
Прикарпаття, Розточчя, Опілля, Лісостеп, Крим, по долинах річок – у Степовій
зоні.
Чисельність та
структура популяцій: популяції здебільшого численні, але з поодиноких, переважно генеративних особин.
В Криму – тенденція до скорочення.
Причини зміни
чисельності: раннє сінокосіння, випас, меліорація, викопування, зривання квітучих
рослин, руйнування біотипів.
Умови місцезростання: в Карпатах – на рівнині і в нижній гірській смузі в
поясі передгірських та гірських лісів; на узліссях і галявинах у
дубово-грабових та дубово-в’язово-грабових лісах. На рівнині – на торф’янинистих
лeках та узліссях. У Криму – луговини, лісові галявини і чаїри, щебенисті
осипи. Мезофіт, геліофіт.
Загальна біоморфологічна характеристика: геофіт. Багаторічна трав'яна рослина
10-35 см заввишки. Бульки кулясті. Листки (4-7) скупчені при основі стебла,
ланцетні, сизо-зелені, відігнуті, тупі; вище – дрібніші, загострені. Суцвіття
коротке, овальне або циліндричне, не густе. Квітки фіолетово-пурпурові зі
слабким запахом. Губа розділена на три рівні лопаті, ширші за довжину, середня
– тупо обрізана. Цвіте у травні-липні, плодоносить у червні-липні.
Розмножується насінням, іноді вегетативно.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони: охороняють у
Чорноморському та Карпатському БЗ, Ялтинському гірсько-лісовому, Кримському,
«Мис Мартьян», «Вижницькому», «Подільські Товтри» та «Сколівські Бескиди» НПП. Заборонено
збирання, порушення екотопів.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: вирощують у
Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України, інтродукується в
Криму.
Господарське та комерційне значення: декоративне, лікарське.