У
зв’язку
з настанням критично-позитивних
температур, все частіше постає проблема «цвітіння» води. Саме собою
явище «цвітіння» є природним явищем і проявляється в зміні забарвлення води
внаслідок масового розмноження мікроскопічних водоростей, а саме синьо-зелених. Таким чином, вода з прозорої стає мутнувато-зеленою, а
незабаром і зовсім набуває яскраво - зеленого кольору.
Нажаль антропогенний
вплив людства, яке широко використовує в своїй життєдіяльності різного роду миючі
засоби з вмістом таких речовин як фосфати - активізують зазначену проблематику.
Свого впливу на фактор «цвітіння» води завдають і змиви з сільськогосподарських
полів, які отримують підвищену норму внесення мінеральних добрив та в умовах
сучасних агротехнологій надмірне внесення засобів захисту рослин. До речі,
досить часто аграрії в погоні за дешевшими засобами захисту рослин не розуміють
вміст хімічних речовин в препаратах якими вони обробляють культури на своїх
полях, тим самим завдаючи шкоди своєму врожаю та чинять негативний вплив на
природнє середовище. Все це і сприяє широкому поширенню та розмноженню
синьо-зелених водоростей.
При значній
концентрації водоростей біля поверхні, у воді з’являється неприємний запах,
знижується вміст розчиненого кисню, активізуються анаеробні процеси, що
призводять до заморів риби та інших гідробіонтів.
Для боротьби із «цвітінням»
застосовують органічні та неорганічні альгіциди або механічний спосіб видалення
водорості. З профілактичною метою у водойми вносять мікробіологічні препарати
та вселяють контрольовано хлореллу (зелені водорості), яка пригнічує ріст і розмноження синьо-зеленої
водорості тим самим збагачуючи водойму зоопланктоном. Крім зазначених
методів боротьби з синьо-зеленими водоростями є ще один дуже дієвий спосіб –
зариблення водойм рослиноїдними видами. Такі види риб, як товстолоб та білий
амур є біологічними меліораторами водойм. Ці риби у процесі своєї
життєдіяльності активно споживають зазначений вид водорості в результаті чого
суттєво зменшується їх чисельність і покращується якість води.
Для запобігання
«цвітінню» водойм необхідно забезпечити навколо них оптимальне поєднання лісових насаджень та луків,
здійснювати комплекс заходів з припинення скидання до водних об’єктів
неочищених стічних вод, а людству взяти за основу загальноєвропейську практику
і відмовитись від використання фосфатовмісних
миючих засобів.
