Клас
— Променепері
риби;
ряд
— Коропоподібні;
родина
— Коропові.
тип – Хордові
Природоохоронний
статус виду: Зникаючий.
Один
з 20-ти видів роду, єдиний вид роду у фауні України. Раніше вид розглядався в
роді Phoxinus Rafnesque, 1820.
Місце
розташування зазвичай замкнені прісноводні водойми басейну Пн. Льодовитого
океану і Охотського моря; Анадир, Суйфун, Сахалін, бас. Амуру, басейнів
Каспійського і Чорного морів. В Україні відомий з водойм басейну Верхнього і
Середнього Дніпра, зокрема в басейні верхньої течії Прип’яті, Десни, Остра,
Трубіжа, Ворскли, Супою, Сожа, Стохода, Здвижу, а також із заплавних озерець і
осушуваних каналів Волинської області та маленьких озер околиць Києва. Вперше
відзначений на верхній течії Сів. Дінця (оз. Борове, 2000 р.)
Озерний
гольян відрізняється від звичайного більш товстим і високим тілом, покритим
дещо більшою лускою. Крім цього, вони розрізняються і по забарвленю. Звичайний
гольян має строкате забарвлення, на боках тіла у нього розташовані темні плями
невизначених обрисів або у вигляді ряду поперечних смужок. У озерного гольяна
таких плям не буває, а якщо і є, то вони маленькі і різко окреслені. Особливо
яскраве забарвлення у гольянів в період їх нересту. У цей час у самців краї
зябрових кришок, губи, груди і підстави плавників стають червонуватими, нижня
щелепа - чорна, спинка - бронзово-коричнева, а боки - жовто-зелені з золотим
блиском.
Тіло
видовжене, низьке, дещо стиснуте з боків, вкрите дуже дрібною лускою. Бічна
лінія неповна, часто переривчаста (у молоді завдовжки до 3,5 см зазвичай
відсутня). Черево між черевними і анальним плавцями заокруглене. Найбільша
довжина тіла близько 7 см, маса — до 5,6 г, тривалість життя до 4 років. Спина
темна, жовтувато- або зеленкуватобура, боки золотисті, черево жовтувато
сріблясте. На боках є численні, досить виразно окреслені темні плямки. Парні
плавці жовтуваті або жовтувато-рожеві, непарні сірувато-жовті.
Статевої
зрілості досягає у 2 роки при довжині тіла понад 4 см, розмножується в
травні–липні, плодючість у особин завдовжки 4,4–6,6 см коливається від 360 до
2920 ікринок, які є клейкими і відкладаються кількома порціями в прибережній
зоні на рослинність. Молодь живиться планктоном, дорослі споживають червів,
дорослих комах, їхні личинки і лялечки, водорості, вищу рослинність, а також
ікру риб і амфібій.
З
1960-х рр. ареал і чисельність невпинно скорочуються. Фактично зник у водоймах
Київщини, частково в басейні Десни, в лівобережних притоках Дніпра, став
рідкісним в басейні Прип’яті. Осушування боліт і заплавних водойм,
торфорозробка, гідромеліоративні роботи. Тому задля їх збереження діє заборона
вилову, виявлення типових місць перебування, вивчення сучасних поширення і
чисельності, встановлення заповідного режиму. Занесений до списків Міжнародного
союзу охорони природи та природних ресурсів.
Цікавий
факт:
Озерний
гольян зовсім не вимогливий до якості води і може жити в сильно замулених і
зарослих водоймах, де мешкає в придонних шарах води. Він зустрічається тільки в
мілководних невеликих замкнених, стоячих або ледь проточних водоймах з
піщано-мулистим або мулистим ґрунтом та з добре розвиненою рослинністю, як
правило, уникає руслових ділянок річок. Його особи тримаються зграями, які
можуть заповнювати всю товщу води.
