24.06.2024 рубрика "Дивовижний світ Червонокнижних тварин Чернігівщини"
Клас — Птахи (Aves)
ряд — Сивкоподібні
(Charadriiformes)
родина — Бекасові
(Scolopacidae).
Монотипний вид; один з
2-х видів роду у фауні України.
Природоохоронний статус
виду: Зникаючий.
Баранець великий, або дупель
(Gallinago media), — це рідкісний та цікавий птах з родини бекасових
(Scolopacidae). Цей вид відомий своєю характерною зовнішністю, унікальною
поведінкою та є важливим індикатором здоров'я екосистем.
Баранець великий має
середній розмір: довжина тіла становить 26-30 см, розмах крил — 42-46 см, вага
коливається від 180 до 250 грамів. Птах вирізняється строкатим оперенням, яке
поєднує коричневі, чорні та білі відтінки, що дозволяє йому майстерно
маскуватися серед рослинності. Характерною ознакою є довгий, тонкий дзьоб, який
дупель використовує для пошуку їжі в ґрунті.
Цей вид віддає перевагу
місцям з високою травою та густою рослинністю, де може знайти достатню
кількість їжі та сховатися від хижаків. Основу раціону баранця великого
складають безхребетні, такі як комахи, їхні личинки, дощові черв'яки та
молюски. Птах використовує свій довгий дзьоб для добування їжі з ґрунту та
води. Крім того, дупель може споживати насіння та дрібні рослини, особливо в
періоди, коли кількість тваринної їжі обмежена.
Шлюбний період у баранця
великого розпочинається навесні. Перед початком гніздування відбувається
групове або одиничне токування самців. Гніздо будується на землі серед густої
рослинності. Самка відкладає 3-4 яйця, які вона висиджує протягом 22-27 днів.
Цікаві факти!
Пташенята вилуплюються
покриті пухом і здатні залишати гніздо вже через кілька годин після народження.
До того ж, ці птахи, як і багато сов, здатні бачити навколишнє середовище на
360 градусів. Ніжки баранця великого здаються дуже тонкими і крихкими, проте
птахи досить моторно на них пересуваються і при необхідності можуть
скористатися своїми чіпкими кігтями.
Баранець великий є видом,
що потребує охорони через зниження чисельності популяцій, зумовлене втратами
природних середовищ існування, змінами клімату та іншими антропогенними
факторами. Занесено до Червоної книги МСОП (2000), Бернської (Додаток ІІ) та
Боннської (Додаток ІІ) конвенцій, AEWA.
В Україні охороняється на
об’єктах ПЗФ лісової зони (Рівненському ПЗ, Деснянсько-Старогутському НПП, РЛП
«Міжрічинський»).
Важливими заходами для
збереження дупеля є охорона та відновлення болотистих і лугових екосистем, а
також моніторинг стану його популяцій.
