01.07.2024
Рубрика "Дивовижний світ Червонокнижних тварин Чернігівщини"
Клас
— Птахи;
ряд
— Соколоподібні;
тип
– Хордові;
родина
— Яструбові.
Один
з 10-ти видів роду, з якого в Україні трапляються 4; монотипний вид.
Природоохоронний
статус виду:
Вразливий.
Лунь
лучний – витончений птах з порівняно довгими вузькими крилами і довгим хвостом.
У повітрі зазвичай тримається низько над поверхнею землі, витягнувши крила у
формі латинської букви V. У загальних розмірах і забарвленні присутній статевий
диморфізм, у європейських популяціях самки виглядають значно більшими за
самців.
Майже
вся територія України входить до гніздового ареалу луні лучної, крім Карпат та
Кримських гір, в Поліссі та Лісостепу чисельність набагато вища, ніж у Степу. В
Україні протягом останніх 20 років відбувається скорочення чисельності,
спричинене масштабним осушенням боліт в Поліссі та Лісостепу, необдуманим
застосуванням пестицидів на великих площах, масовою кампанією по знищенню хижих
птахів, в тому числі лунів.
Самець
сизо-сірий, зверху з продовгуватою чорною смужкою на крилах і рудими, бурими чи
червонуватими продовгуватими плямами по білому черевцю і низі крил. Кінці крил
чорні, в летючої птахи чорний колір має границю зі світлим у вигляді кута,
близького до прямого. На хвості явні поперечні смуги. Надхвістя сизе або з
білою вузькою смугою. Очі жовті. Самки схожі на самок польового луня, але
відрізняються більш вузькою білою плямою на надхвісті з темними плямками. На
нижній стороні хвоста виразно видно 3 темні смуги, на верхній стороні хвоста -
4 смуги. Верх більш світлий. Нижня сторона тіла має бурий або сіро-бурий фон, з
рясними темними охристо-бурими плямами. Лицевий диск світлий, довкола ока немає
чорного ободка, білий ободок на щоці широкий і змикається за оком зі світлою
бровою, на вусі темна пляма, яка не доходить до дзьоба, світлого «нашийника» немає.
Очі жовті.
Лунь
лучний -
середнього розміру: довжина тіла самця — 410–465 мм, маса тіла — в середньому
275 г; довжина тіла самки — 470–520 мм, маса тіла — в середьому 355 г.
Гнізда
влаштовує завжди на землі серед густої і високої трави. Зазвичай відкладає 3–5
яєць. Кладку насиджує тільки самка, протягом 27–40 діб (в залежності від
кількості яєць). Осіння міграція проходить порівняно рано — у серпні та
вересні. Полює на найрізноманітніших тварин, від комах до плазунів, жаб,
дрібних птахів, мишей, нориць, але основу раціону все таки складають
мишоподібні.
Лучного
луня Включено до Червоної книги України (статус - вразливий), Переліку видів
птахів особливої європейської уваги, Конвенції CITES, Боннської та Бернської
конвенцій. Для збереження виду необхідно провадити природоохоронну пропаганду
серед населення, зокрема зі збереження гнізд хижих птахів та роз’яснювати їх
значення в природі, впроваджувати природовідповідні методи сільського
господарства, заборонити використання пестицидів, провадити сувору охорону та
відновлення водно-болотних угідь.
Цікавий
факт:
Як й
інші луні, лучний лунь завжди полює на відкритому місці, повільно облітаючи
ділянку низько над землею. Нерідко він рухається вздовж меж високої трави, щоб
застати жертву зненацька. Помітивши здобич, птах падає додолу, витягнувши
вперед пазурі. На відміну від очеретяного або польового луня, лучний може
схопити здобич не тільки на поверхні землі, але також і в повітрі.
