Клас
— Ссавці;
ряд
–Хижі;
родина
— Куницеві.
Один
з 12-ти видів роду, один вид в фауні України.
Природоохоронний
статус виду: Недооцінений.
Видра
річкова (лат. Lutra lutra) — це невеликий хижий ссавець, який належить
до родини куницевих (Mustelidae), довжина тіла самців — 46–90 см, самок — 54–68
см, маса: 6–10 та 3–6 кг. Має довгий хвіст (21–46 см), щільне та коротке хутро
коричневого відтінку; пальці на задніх ногах з`єднані шкірястими перетинками.
Видра
річкова поширена в Євразії і мешкає поблизу водойм, таких як річки, озера,
ставки і болота. Вони відіграють важливу роль в екосистемі, контролюючи
чисельність риб та інших водних тварин. Проте, їхня чисельність зменшується
через забруднення водойм і втрату природних місць проживання.
У
воді видра майстерно плаває і пірнає. Веде нічний спосіб життя, а вдень спить
в норі. Вхід в нору розташований нижче рівня води. Є у видри також і
тимчасові сховища — підмиті водою береги, купи хмизу або корчі, повалені дуплисті
дерева тощо. Взимку видра звичайно тримається в незамерзаючих місцях річок. Харчується
рибами, амфібіями та річковими раками. Весною її раціон доповнюють комахи,
п`явки та мушлі. Не гребує вона рептиліями, водоплавними птахами, гризунами та
землерійками. Спіймавши здобич, виносить її влітку на берег, а взимку на лід.
Іноді робить схованки корму під нависами берегів. Молоді тварини також їдять
рослинні корми (плоди культурних та безхлорофільні частини водних рослин).
Статева
зрілість наступає у віці 16–17 місяців. Вагітність (з ембріональною діапаузою)
— 240–365 діб. Період розмноження у видри розтягнутий у часі, тому пологи
можуть відбуватися упродовж всього року, але найчастіше — у квітні–червні. У
виплоді буває 2–3 (1–5) малюків, які народ жуються 1 раз на рік переважно у
норі, хоча відомі випадки їх знахідок у відкритому лігві. У 1,5-місячному віці
щенята починають вилазити з нори, у 2,5 місяці здатні до самостійного
полювання, хоча ще тривалий час потребують піклування з боку матері. Різні
водойми, але віддає перевагу озерам, старицям, річкам з захаращеними берегами
та заростями очерету. У деяких місцях живе на узбережжі морів.
Видра
річкова – єдиний вид роду видра у нашій фауні, який у свою чергу
представляє окрему підродину. Прес мисливців, нелюбов рибоводів, «турбування» з
боку рибалок, відпочивальників тощо, врешті, помітне збідніння кормової
бази – все це призвело до значного скорочення чисельності цієї
унікальної тварини, яка живе на території України. Охоронний статус виду,
запроваджений ще до першого видання «Червоної книги», і падіння попиту
на хутро хижих тварин дещо покращили ситуацію, проте практично повсюдно
вид знаходиться у пригніченому стані.
Як
вид, стан якого близький до загрозливого, занесено до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи та природних ресурсів (МСОП), до I додатку Конвенції
про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою
зникнення (Convention on International Trade in Endangered Species of Wild
Fauna and Flora - CITES), а як вид, що підлягає особливій охороні, до Бернської конвенції.
Охороняється на території більшості державних заповідників та багатьох об’єктів
природно-заповідного фонду.
Цікавий факт: Видри річкові мають унікальну поведінку, яка схожа на гру. Вони часто катаються з гірок на мулистих схилах річок або на снігових схилах у зимовий час. Ця поведінка вважається як форма розваги та соціальної взаємодії, яка допомагає зміцнювати зв'язки між членами родини і покращувати їхні навички полювання та плавання. Додатково, видри річкові використовують каміння як інструменти для розбивання черепашок молюсків та інших твердих оболонок здобичі, що робить їх одними з небагатьох тварин, які здатні використовувати інструменти в природі.
