26.08.2024 Рубрика "Дивовижний світ Червонокнижних тварин Чернігівщини"
Клас — Птахи;
ряд — Дятлоподібні;
родина — Дятлові;
тип — Хордові.
Один з видів політипного роду Dendrocopos; один з 5-ти
видів у фауні України.
Природоохоронний статус виду: Рідкісний.
Дятел білоспинний -
дещо більший за великого строкатого дятла, в порівнянні з ним має довшу шию та
дзьоб і голову неправильної форми. Має виражений статевий диморфізм. У самця
верх голови червоний, а у самки — чорний. Потилиця та верхня частина спини
чорні, нижня частина спини біла. Боки тулуба з повздовжніми вузькими темними
рисками. Черево біле. Підхвістя і задня частина черева червоні. Молоді птахи
виглядають більш тьмяно: чорна спина має буруватий відтінок, черево сіре,
рожева пляма на підхвісті має менші розміри. Довжина тіла: 240–260 мм;
маса сам ця: 105–112 г, самки: 105–106 г.
Білоспинний дятел
населяє старі, але досить світлі листяні і мішані ліси з великою кількістю
сухих дерев. Передовсім надає перевагу березнякам, але також трапляється в
лісах, де присутні бук, ясен, тополя, клен, вільха, дуб, граб чи верба та на
ділянках хвойного лісу, там де є великі прогнилі дерева, повалені буревієм.
Часто оселяється в заплавах річок і озер, на заболочених і затоплених повінню
ділянках лісу, а також на гірських схилах.
Для розмноження птахи
зазвичай повертаються в один і той же район, іноді на одну і ту ж ділянку - з
цієї причини пари нерідко возз'єднуються, незважаючи на те що самець і самка
ведуть відокремлений спосіб життя в іншу пору року. Гніздиться у дуплах м’яких
порід дерев у березні-червні. Кладка з 3–5 яєць. Обігрівають і вигодовують
нащадків по черзі обоє батьків - поки один добуває поживу, інший сидить з
пташенятами, після чого ролі міняються. Приблизно з 8-го дня життя дятленят
батьки обігрівають лише ночами. Тривалість інкубації 11–12 днів, виліт
молодих через 24–28 діб після вилуплювання.
Основу раціону
складають личинки великих комах, серед яких переважають жуки-вусачі, та личинки
і лялечки деяких видів молі. Іноді вживає в їжу дорослих особин, а також
представників інших родин жуків - турунів, коваликів, златок, пластинчатовусих,
листоїдів, довгоносиків, короїдів. Рідше поїдає імаго і личинок рогохвостів,
справжніх пильщиків і мурах. В кінці літа до тваринних кормів додаються
рослинні - ягоди, горіхи, жолуді, насіння ліщини, крушини, терену, черемхи та
інші.
Дятел білоспинний
зазнає зниження чисельності, причиною цього є практика суцільних рубок старих
лісів. Перебуває під захистом Червоної книги України (статус — рідкісний) та
Бернської конвенції.
Цікавий факт:
На відміну від інших
дятлів, дятли білоспинні шишок не довбають, а комах видобувають з під кори і в
глибині деревини, а не з її поверхні. Зазвичай здобуває поживу на висоті до 3 м
від поверхні землі, вибираючи найбільш прогнилу нижню частину стовбура.
