23.09.2024 Рубрика
«Дивовижний світ Червонокнижних тварин Чернігівщини»
Клас — Комахи (Insecta)
ряд — Твердокрилі (Coleoptera)
родина — Жуки-вусачі (Cerambycidae)
Один з 10 видів палеарктичного роду. Єдиний вид
(номінативний підвид) роду у фауні України.
Природоохоронний статус виду: Вразливий.
Вусач мускусний (Aromia moschata) — це яскравий
представник родини вусачів (Cerambycidae), відомий своєю унікальною зовнішністю
та запахом. Цей жук зустрічається в багатьох частинах Європи, включно з
Україною, і є важливим елементом біорізноманіття лісових екосистем.
Вусач мускусний має довжину тіла від 13 до 38 мм, а
його особливістю є подовжені антени, які у самців можуть бути вдвічі довшими за
тіло. Його металево-зелений або синьо-зелений колір додає йому екзотичного
вигляду. Крім того, жук має специфічний мускусний запах, звідки й отримав свою
назву. Цей запах допомагає жуку відлякувати хижаків.
Aromia moschata зазвичай живе у вологих місцях поблизу
водойм або боліт, де ростуть верби. Саме ці дерева є основними для його
розвитку. Парування
та відкладання яєць спостерігається з червня до серпня. За весь період самка
відкладає 90–160 яєць у тріщини кори. Личинка спочатку розвивається під корою,
а потім в живій деревині, де і заляльковується (в травні–червні). Біотопи
перебування виду (долини річок, пониззя біля боліт, прибережні гаї) зумовлені
присутністю в них кормових дерев (верба, тополя). Частіше зустрічається у
верхньому ярусі дерев. Зустрічається переважно в розріджених деревостоях,
головним чином заселяє верби, рідше — інші листяні породи (тополя, осика).
Імаго іноді живляться соком берези та дуба.
Цікаві факти! Ці комахи можуть псувати лісоматеріали і, навіть, дерев'яні
частини споруд. Нерідко в будові вусиків спостерігається статевий диморфізм, при цьому
самець зазвичай має більш розвинені вусики, ніж самка.
Попри те, що вусач мускусний не є безпосередньо загрозливим
для лісових насаджень, через зменшення кількості природних місць проживання і
старих вербових дерев, його чисельність у деяких регіонах скорочується. Вид
занесений до Червоної книги України, і для його збереження важливо зберігати
природні місця проживання.
