25.11.2024 Рубрика "Дивовижний світ Червонокнижних тварин Чернігівщини"
Клас — Птахи,
ряд
— Гусеподібні,
родина
— Качині.
Один
з 4-х видів роду, зокрема у фауні України. Підвидів не утворює.
Природоохоронний
статус виду: Вразливий.
Гуска
мала,
або гуска білолоба мала (Anser erythropus ) —
водоплавний птах родини качкових. В Україні рідкісний пролітний та
зимуючий вид. Він зовнішньо дуже схожий на велику білобоку гуску, хоча значно
поступається розмірами. У дорослих птахів тулуб має темно-бурий відтінок,
черево та підхвістя білі, а на лобі розташована велика біла пляма, що заходить
на тім'я. Особливістю є голе жовте кільце навколо очей, рожеві лапи та короткий
дзьоб (менше 40 мм), що є ключовою відмінністю від великої білолобої гуски. Молоді
птахи відрізняються більш буруватим оперенням і відсутністю білої плями на
лобі. Вага малої білолобої гуски становить 1,3–2,3 кг, довжина тіла — 51–60 см,
а розмах крил — 1215–1340 мм.
На
прольоті зустрічається невеликими групами по 3–7 особин, іноді до 20–30, а
часом і великими зграями, чисельністю від 50 до 300 птахів, переважно з іншими
видами гусей. Весняна міграція в Україні триває з середини березня до початку
травня, тоді як восени з'являється в середині або наприкінці вересня.
Гніздові
біотопи — схили берегів річок, вкриті густою рослинністю. На зимівлі та
міграціях тримається різних типів водойм. Живиться переважно рослинною їжею. Обережний
і насторожений птах, який під час перельотів зазвичай летить клином або
шеренгою, дотримуючись чіткої формації. Її голос відрізняється від великої
білолобої гуски: він менш гучний, вищий за тональністю та більш пискливий, що
допомагає птахам підтримувати зв’язок у зграї.
До
причин зміни чисельності належать: трансформація біотопів у місцях зимівлі,
браконьєрство, винищення під час линяння на місцях гніздування, розлякування
птахів у репродуктивний період.
Включено
до Червоної книги України (1994, 2009) (статус виду — вразливий),
Європейського червоного переліку, у Додаток І Директиви Ради Європи про охорону
диких птахів, у Додаток І Боннської конвенції, Додаток II Бернської конвенції і
угоди AEWA.
Цікавий факт:
Практично
половина життя гуски малої проходить в перельотах: весною —на північ, до місць
гніздування, а восени – на південь, до зимових угідь. Весняна і осіння міграції
в цілому займають півроку. Загальна відстань, яку щорічно долають гуси, складає
7-8 тис. км. Мігрують малі гуси довгими кидками по 1-1,5 тис. км, між якими
вони роблять тривалі зупинки для відновлення сил.
Більше
фото в нашому телеграм каналі: https://t.me/chernigivdei
