10.02.2025 Рубрика
«Дивовижний світ Червонокнижних тварин Чернігівщини»
Жовна зелена
(дятел зелений) Picus viridis Linnaeus
Клас
— Птахи,
ряд
— Дятлоподібні,
родина
— Дятлові.
Один
з двох видів роду у фауні України, представлений номінативним підвидів P. v.
viridis.
Природоохоронний
статус виду: Вразливий.
Жовна
зелена – осілий, кочовий і гніздовий птах середнього розміру з яскравим
оперенням. Її маса становить 186–250 г, а розмах крил сягає 40–42 см. Довжина
тіла самця – 330–360 мм, самки – 340–371 мм. Верх птаха забарвлений у
яскраво-зелений колір, низ – блідно-зелений, а надхвістя має жовтий відтінок.
На голові є характерна червона пляма, що покриває тім’я та потилицю, тоді як
лоб і ділянки навколо очей – чорні. Самця можна впізнати за червоними «вусами»
з чорним обідком уздовж щік, тоді як у самки «вуса» повністю чорні. Молодий
самець має бурувато-зелений верх із білуватою облямівкою пер, а його червоні
«шапочка» і «вуса» вкриті чорними плямами. Низ у молодих птахів зеленкуватий із
бурими плямами та поперечними смугами, а райдужна оболонка ока забарвлена в
коричневий колір.
Оселяється
в листяних і мішаних лісах, здебільшого вздовж річкових долин. У другій
половині квітня утворює пари і видовбує дупла, переважно в м'яких породах
дерев. Для гніздування обирає старі дупла; одне й те саме дупло може
використовуватися протягом 10 і більше років, хоча не завжди тими ж птахами. Яйця,
яких може бути від 2 до 8, з'являються у другій половині травня — на початку
червня. Вони видовжені, з білою блискучою шкаралупою. Пташенята залишають
гніздо в червні-жовтні. Політ птаха хвилеподібний, з чіткими помахами крил на
зльоті.
Живиться
переважно мурахами та їхніми лялечками, може їсти плоди вишні, черешні,
шовковиці. На відміну від інших видів дятлів жовна зелена зазвичай шукає їжу на
землі, а не на деревах.
Причини
зміни чисельності: вирубування
заплавних лісів, використання пестицидів та, можливо, конкуренція за місця
гніздування з більш численною жовною сивою.
Режим
збереження популяцій:
Знаходиться під охороною Бернської конвенції (Додаток ІІ), Включено до
останнього видання Червоної книги України (2009).
Цікавий факт:
Жовна зелена вражає своєю особливістю — його язик, довжина якого при дзьобі 4,5 см може сягати цілих 10 см. Цей унікальний орган дозволяє йому діставати мурах і їхні лялечка з мурашників, навіть коли вони заховані глибоко під землею, особливо з настанням зими, коли йому доводиться шукати їх під снігом, іноді копаючи траншеї. Хоча жовна зелена рідко довбає стовбури дерев, коли це робить, використовує свою надзвичайно міцну голову і досягає вражаючої швидкості, здійснюючи до 10 ударів за секунду, схожих на роботу відбійного молотка. Окрім цього, кожна лапка цих птахів має чотири пальці з загнутими кігтями, що дозволяє їм впевнено пересуватися стовбурами дерев, надійно чіпляючись за кору. Їхній хвіст, що складається з жорсткого пір'я, служить опорою при переміщенні.
Більше
фото в нашому телеграм каналі: https://t.me/chernigivdei
