03.03.2025 Рубрика
«Дивовижний світ Червонокнижних тварин Чернігівщини»
Горностай Mustela
erminea
Клас
— Ссавці,
ряд
— Хижі,
родина
— Куницеві.
Один
з 20-ти видів роду, один з 6-ти видів роду в фауні України.
Природоохоронний
статус виду: Неоцінений.
Горностай
(лат.
Mustela erminea L.) — невелика хутрова тварина. Самці досягають довжини
тіла 26–31 см, тоді як самки менші — 20,5–26,8 см. Вага самців варіюється від
158,3 до 320 г, а самок — від 142,5 до 205 г. Новонароджені горностаї важать
лише 3–4 грами, прозрівають через місяць, а ще через два стають цілком дорослими.
Горностай,
ведучи наземний спосіб життя, віддає перевагу зволоженим місцевостям із високим
травостоєм. Його можна зустріти в долинах річок, уздовж берегів потоків і
струмків, біля озер, ставків, боліт, у плавнях, лісах, на узліссях, у
перелісках і чагарникових заростях. Веде осілий, прихований спосіб життя,
активний переважно в сутінках і вночі, причому протягом усього року.
Поселяється в дуплах, під хмизом та в різних природних порожнинах.
Основу
його раціону складають нориці, миші, ховрахи, пацюки, ондатри та водоплавні
птахи, хоча він також може вживати рибу, амфібій, рептилій і навіть плоди
рослин. Він робить схованки харчів, зберігаючи надлишки для майбутнього
використання, що допомагає виживати в умовах нестачі ресурсів.
Самки
горностая досягають статевої зрілості в дуже ранньому віці — вже у 3–4 місяці.
Тривалість вагітності, з урахуванням ембріональної діапаузи, становить 240 – 393
діб. Шлюбний період триває близько 6 місяців, а у виводку зазвичай народжується
від 3 до 14 малят.
Горностай
– хижак, здатний переслідувати свою здобич навіть під землею, проникаючи в нори
та інші укриття. Завдяки високій метаболічній швидкості він змушений часто
харчуватися, щоб підтримувати рівень енергії. Ця тварина не лише цінний
хутровий звір, а й важливий природний регулятор, оскільки знищує шкідливих
гризунів, приносячи значну користь людині.
У
зимовий період горностаї прокладають снігові тунелі, які слугують їм як для
полювання, так і для захисту від холодів. Вони мають чудовий нюх, що дозволяє
знаходити здобич навіть під товстим шаром снігу. До того ж ці тварини
вирізняються високим рівнем розумової активності та здатністю до складних
мисливських тактик, що робить їх одними з найефективніших хижаків у своєму
середовищі.
Причини
зміни чисельності:
трансформація водно-болотних угідь. Суттєво погіршило ситуацію депресія
популяцій водяної нориці — основної жертви хижака.
Режим
збереження популяцій та заходи з охорони: Занесено до ІІ видання Червоної
книги України, Червоного списку МСОП і як вид, що підлягає охороні,
до Бернської конвенції.
Цікавий
факт:
Горностай — справжній майстер виживання! Він вправно плаває, вміло лазить по
деревах, легко орієнтується в підземних лабіринтах і швидко пересувається по
снігу. В цьому йому допомагає гнучке видовжене тіло, загострена мордочка з
короткими, майже трикутними вухами, гострі пазурі. Але найбільш вражаюча його
здатність — змінювати забарвлення: взимку його шерсть стає білою для маскування
у снігу, тоді як улітку набуває коричневого забарвлення, за винятком білого
живота, який залишається білим. Водночас у деяких регіонах хвіст горностая завжди
залишається з чорною китичкою, незалежно від сезону. Саме білий горностай із
чорною китичкою на хвості став символом чистоти та королівської влади.
Більше
фото в нашому телеграм каналі: https://t.me/chernigivdei
