26.03.2025 Рубрика «Дивовижний світ
Червонокнижних тварин Чернігівщини»
Тип – Членистоногі (Arthropoda)
Клас — Комахи (Insecta),
ряд —Твердокрилі (Coleoptera),
родина — Жуки-олені (Lucanidae).
Природоохоронний статус виду: Рідкісний.
Жук-олень (Lucanus
cervus) – один із найдивовижніших жуків української фауни. Його розміри,
масивні роги та загадковий нічний спосіб життя роблять цю комаху особливою.
Однак, попри свою силу й витривалість, жук-олень опинився під загрозою
зникнення, що змусило занести його до Червоної книги України.
Ця комаха – найбільший жук України. Довжина його тіла може сягати до 8 см, а якщо враховувати «роги» самця – навіть більше. Довжина самця сягає 5 -8
см (з рогами), самки - 3-5 см. У самців
голова з величезними рогами (верхні щелепи). Самки позбавлені рогів. Забарвлення
самок однотонне чорно-буре, у самців роги та надкрила коричневі а інші частини
тіла - чорна.
Головна
особливість самців – їхні величезні верхні щелепи, що нагадують роги оленя (звідси й назва). Вони
використовують їх для боротьби за самку: під час шлюбного періоду самці
влаштовують справжні дуелі, намагаючись перекинути суперника на спину.
Самки жуків
значно менші й не мають таких масивних щелеп, але вони не менш важливі, адже
саме вони відкладають яйця, з яких з’являються личинки.
Життєвий
цикл: з личинки в гіганта:
Жук-олень проходить складний цикл
розвитку, який може тривати 5–6 років.
1. Личинка: Вона живе під землею або в
гнилій деревині. Її розміри можуть досягати 10 см!
Личинка харчується перегнилою деревиною, що допомагає лісу очищуватися.
2. Лялечка:
Після кількох років зростання личинка перетворюється на лялечку, яка нагадує
дорослу особину, але ще м’яка та нерухома.
3. Дорослий жук:
Влітку з лялечки з’являється доросла комаха, яка живе лише кілька
місяців, головним чином для розмноження.
Дорослі
жуки-олені майже не їдять твердої їжі. Вони харчуються лише рідким соком дерев, переважно дуба. Самці
часто не доживають до осені, адже в них майже не розвинений ротовий апарат.
Причини зміни чисельності: Зустрічається рідко, але
локально у великій кількості. Зменшення кількості жука пов'язане з прийнятою
методикою лісогосподарювання, за якою багато дерев не доживають свого
природнього віку. Молоді посадки дерев не придатні для харчування та
розмноження виду.
Режим збереження популяцій та заходи з
охорони: Занесений до Червоних книг Білорусі, Литви, Латвії. Знаходиться під
охороною в Болгарії, Польщі, Німеччині, Чехії, Словаччині, Франції, Швейцарії.
Додаток ІІІ Бернської конвенції.
Цікаві факти про
жука-оленя:
Тихі літаючі гелікоптери: Хоча
ці жуки здаються важкими та незграбними, вони вміють літати! Проте їхній політ
досить гучний і повільний, через що вони можуть здаватися схожими на маленькі
гелікоптери.
Корисні для лісу: Личинки переробляють мертву деревину,
а дорослі особини є їжею для хижих птахів і ссавців.
Легендарний статус: У давнину люди
вірили, що жук-олень має магічні властивості. Його зображували на гербах та
амулетах.
Малі
гіганти: Личинки
жуків-оленів живуть у старих пеньках і трухлявих деревах, розкладаючи деревину.
Вони можуть досягати 10 см у довжину і
живуть від 4
до 6 років.
Дуб – улюблене дерево: Ці
жуки майже завжди пов’язані з дубами, адже їхні личинки живуть у гнилій дубовій деревині, а дорослі
особини п’ють дубовий сік.
