Чотири
роки тому 24 лютого Чернігівщина одна з найперших зустріла ворога, як то кажуть
в обличчя. Для жителів прикордонної області це не просто дата, це роки болю,
втрат і щоденної боротьби – не лише за свободу, за незалежність, а й право жити
на чистій землі, дихати чистим повітрям і мати право на безпечне довкілля.
З перших днів повномасштабного
вторгнення фахівці Державної екологічної інспекції у Чернігівській області фіксують факти шкоди завданої навколишньому
природному середовищу. І це не просто службова процедура, обов’язок це доказова
база проти країни – агресора, це кроки до відновлення справедливості.
За час військової агресії державними
інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської
області здійснено 368 розрахунків шкоди завданої навколишньому природному
середовищу. За кожною цифрою – знищені цілі природні комплекси, спалені
гектари, отруєні річки. Загальна сума розрахованих збитків сягає більше 32 млрд.
гривень.
Найактуальнішими постають питання, як
відновити забруднений грунт, повітря та водні об'єкти. Нажаль, точного часу для
відновлення втраченого на сьогодні ніхто сказати не зможе. По перше тому, що
військова агресія продовжується і кожен день ми фіксуємо шкоду спричинену усім
компонентам довкілля, починаючи від забруднення земельних ресурсів і закінчуючи
знищення об’єктів природно-заповідного фонду. Оцінити реальні втрати і
спланувати заходи по відновленню можливо тільки після закінчення бойових дій та
проведення відповідних досліджень.
Чи можна виокремити найбільш болючі втрати для екології нашого регіону за визначений період, навряд чи… Це могло б бути горіння резервуарів з нафтопродуктами на комбінаті «Айстра», або забруднення річок Сейм та Десна внаслідок скиду з території рф забруднюючих речових, 8 денне горіння торфу на земельних ділянках Кіптівської територіальної громади, удар безпілотниками по території одного з підприємств міста Ніжина, де відбулося пошкодження наземних резервуарів з КАС (карбамідно – аміачна суміш), в результаті забруднення земельної ділянки збитки склали 13,3 млн. грн. Цей перелік можна продовжувати й далі.
Війна залишає по собі токсичний слід. У ґрунтах і воді зростає вміст важких металів – кобальту, нікелю, хрому, титану. Під час пожеж у повітря потрапляють чадний газ, оксиди сірки та азоту. Руйнування ємностей із нафтопродуктами призводить до проникнення небезпечних речовин у ґрунти та підземні води. Накопичуються відходи руйнувань, що також становлять загрозу довкіллю.
Чотири
роки війни – це чотири роки боротьби не лише за території, а й за довкілля. Ми
працюємо заради майбутнього, в якому Чернігівщина знову буде краєм чистих
річок, родючих земель і живих лісів. І ми обов’язково відновимо те, що ворог
безжально намагається знищити.
Схиляємо
голови перед мужністю та самопожертвою наших Захисників і Захисниць, які щодня
боронять Україну та дають нам можливість жити й працювати на своїй землі. Саме
завдяки їхній стійкості та відвазі ми маємо змогу фіксувати кожен злочин проти
природи, відновлювати зруйноване й берегти майбутнє. Вдячність кожному воїну —
за захист держави, за збережені життя і за шанс відродити нашу Чернігівщину під
мирним небом України.
