При народженні вони важать усього 3-4 грами,
через місяць прозрівають, а ще через два - стають цілком дорослими.
Маленькі, пухкі, але такі вправні і швидкі тваринки родини Куницеві. Ведуть
осілий, прихований нічний спосіб життя. Добре плавають, лазять по деревам і
кущах. Живяться гризунами, птахами, плазунами і жабами, іноді комахами і
плодами рослин. Їх можна впізнати по м’якому густому хутру, взимку – сліпучо-білому і рудувато-бурому – о
теплій порі року.
Сьогодні хочемо розповісти про ссавців, що
знаходяться в Україні під охороною держави та включені до Червоної книги
України. А це означає, що полювання на них чи здобування їх для будь-якої мети
суворо заборонено! Звуться вони – горностаї!
Природоохоронний
статус: неоцінений.
Ареал
виду та його поширення в України: скрізь, окрім окупованого Криму та деяких степових районів.
Причини
зміни чисельності: трансформація
водно-болотних угідь, несприятливі екологічні фактори, хвороби, осушувальні
меліорації.
Особливості
біології та наукове значення: горностай віддає перевагу зволоженим ділянкам з високим травостоєм.
Мешкає у дуплах, під хмизом та в різних порожнинах. Харчується норицями,
мишами, ховрахами, пацюками, ондатрами та водоплавними птахами, хоча також
харчується рибою, їсть амфібій, рептилій тощо. Робить схованки харчів. Самки
дуже рано стають статевозрілими. Тривалість вагітності разом з ембріональною
діапаузою становить 240-393 доби.
Шлюбний період триває близько 6 місяців, у виводках буває 3-14 щенят.
Морфологічні
ознаки: невелика тварина,
довжина тіла самців – 26-31, самок – 20,5-26,8 см; маса відповідно – 156,3-320
та 142,5-205 г. Має невисоке щільне хутро, яке влітку набуває
коричневато-сірого, а взимку, окрім кінцевої чорної третини хвоста, - білого
забарвлення.
Режим
збереження популяцій та заходи з охорони: охороняється на території державних заповідників (Дунайський,
Луганський, Український степовий, Чорноморський, Карпатський, Канівський,
Розточчя, Поліський та ін.), національних парків та інших об’єктів ПЗФ.