Малі річки є найбільш розповсюджений та
багаточисельний вид водних об’єктів. Більшість малих річок – це верхні ланки
великих річкових систем. Тому особливої актуальності набуває раціональне
використання і охорона цих водних об’єктів.
Малі річки з давніх часів служили водними
шляхами, забезпечували людей водою, рибою, водними птахами, тваринами,
рослинами і гідроенергією для млинів, інших невеликих технічних споруд. Через
зміну природних, у тому числі кліматичних умов, посилення антропогенного впливу
значна кількість річок деградувала, а багато з них зникли взагалі.
Які ж річки називають «малими»? За
прийнятими відповідно до Водного кодексу України критеріями до категорії малих
річок належать водотоки, які мають площу водозабору не більше 2000 км2 за
умови, що річка розташована в одній фізико-географічній зоні. Як правило довжина
цих річок не перевищує 100 км. Річки, у яких площа водозабору або довжина
перевищує названі критерії відносять до середніх або великих.
Ступінь забруднення малих річок звичайно
вищий порівняно із середніми та великими, оскільки їх здатність до самоочищення
значно нижча. Причинами такої ситуації є забруднення водотоків промисловими,
сільськогосподарськими і комунальними стоками, забруднення прибережної території
та інтенсивне використання заплав під городи, дачі та інше будівництво.
Малі річки формують водні ресурси,
гідрохімічний режим та якість води середніх та великих річок. На малих річках,
які розташовані в умовах одного ландшафту і мають невеликі витрати води , вплив
природних та господарських факторів проявляється швидше і інтенсивніше. Вагомим
чинником, що впливає на стан малих річок є їх зарегульованість: невиправдано
велика кількість штучних гідротехнічних споруд, багато з яких знаходяться в
критичному стані. Це призводить до втрати цілісності річкових екосистем,
зменшення водообміну, робить річки в’ялотекучими, що в подальшому може
призводити до обміління та заростання водойми.
Також викликає занепокоєння питання застосування
добрив в сільськогосподарському виробництві, що впливає на водно-фізичні
властивості ґрунтів, а отже на формування стоку води, внаслідок чого значна кількість
біогенних елементів та продуктів сільськогосподарської хімії надходять до
водойми і призводять до «цвітіння» річки.
Інспектори Державної екологічної інспекції
у Чернігівській області уважно ставляться до усіх звернень щодо фактів
забруднення малих водойм області, проводять заходи з виявлення порушень водного
природоохоронного законодавства та дослідження якості води у порівнянні з
існуючими нормативами. В ході проведення заходів, спрямованих на запобігання та
виявлення адміністративних правопорушень спеціалісти Екоінспекції області
проводять відбір проб та вимірювання показників властивостей вод малих річок
області, особлива увага приділяється тим водоймам, що є приймачами стічних вод
підприємств.
Вважаємо за потрібне ще раз наголосити, що
свідоме використання природних ресурсів впливає на наше майбутнє. Вода – одне з
найбільших багатств природи отож охорона і її раціональне використання повинні бути
в пріоритеті кожної країни.