Бабка перев’язана Sympetrum
pedemontanum
Тип:
Членистоногі. Arthropoda.
Клас:
Комахи. Insecta.
Ряд:
Бабки. Odonata.
Родина:
Бабки справжні. Libellulidae.
Рід:
Sympetrum
Вид:
Sympetrum pedemontanum
Транспалеарктичний вид
Природоохоронний
статус виду: Вразливий.
Бабка
перев’язана Sympetrum pedemontanum - Це один з найбільш
характерних видів бабок Степової зони. Тіло - 28-33, крила - 21-27 мм, крила з
бурою перев'язкою. Личинки надають перевагу слабопроточним водоймам, струмкам з
повільною течією, проточним озерам, озерам у заплавах річок. В горах
піднімається лише до висоти 500 м. Личинка дуже чутлива до чистоти води і не
переносить її забруднення. Самка відкладає яйця, кидаючи їх у воду, і лише
зрідка біля врізу води у мокрий мул. Личинки розвиваються приблизно 1 рік.
Виплоджуються дорослі бабки над водою, на травинках, що стирчать з води, на
висоті не більше 10 см. Літ - у другій половині літа та у першій половині
осені. Політ слабкий, порхаючий, бабки не можуть активно протистояти вітру і
шукають затишний притулок. Цей вид може бути індикатором якості води у
водоймах.
В
Україні трапляється в зх. Лісостепу, Прикарпатті та на невеликих висотах
Карпат, в Закарпатській низовині, в Київській, Чернігівській, Полтавській,
Миколаївській обл. Трапляються поодинокі особини, ніколи не буває масовим.
Причини
зміни чисельності: забруднення водойм.
Режим
збереження популяцій та заходи з охорони:
Покращення
стану прісноводних екосистем, контроль та боротьба з антропогенним забрудненням
є бажаними заходами охорони.
Цікаві
факти:
1. Унікальний
“дизайн крил”. Це єдиний вид бабок роду Sympetrum у Європі, який має широкі
темні смуги на обох парах крил.
2. Назва походить від П’ємонту. Видова назва pedemontanum буквально означає “з
П’ємонту” — це регіон в Італії, де цей вид був уперше описаний у XVIII
столітті.
3. Обирає
мілководдя з багатою рослинністю. Її часто можна зустріти біля тимчасових
ставків або лугових боліт, які періодично пересихають. Така
вибагливість до середовища робить її
чутливою до змін клімату та осушення водойм.
4. Самці “вицвітають” з віком. Молоді самці мають
жовтувате або помаранчеве забарвлення, але з часом стають насичено червоними,
що є ознакою статевої зрілості
