Синявець Буадюваля (Синявець ероїдес) Polyommatus boisduvalii
Тип: Членистоногі. Arthropoda.
Клас: Комахи. Insecta.
Ряд: Лускокрилі. Lepidoptera.
Родина: Синявці. Lycaenidae.
Єдиний у фауні України представник групи видів Eros-eroides численного
голарктичного підроду Polyommatus s. str. Популяції з Правобережної України
належать до підвиду Orientalis Krziwitzky, 1983, з Лівобережної - до
номінативного підвиду
Природоохоронний статус виду: Зникаючий.
Ареал виду та
його поширення в Україні:
Диз'юнктивний ареал охоплює Пд.-Сх. Польщу, Білорусь, пн. та сх. Україну,
пд. та пд.-сх. області європейської частини Росії, Урал, пн. Казахстан, Пд.
Сибір до Алтаю. В Україні зустрічається на Поліссі, у центральній та сх.
частинах Лісостепу та у Луганській обл. Дуже локальний. Вірогідно, зник на
значних площах української частини ареалу.
Чисельність i
причини її зміни:
Один з найрідкісніших метеликів у фауні України. Цей завжди рідкісний вид
за останні 20 років був знайдений в Україні лише у декількох поодиноких
екземплярах. Причини зменшення чисельності: вирубування лісів і заміна їх
штучними лісонасадженнями, розорювання степів, викошування та випалювання
трави, інтенсивний випас худоби.
Особливості
біології та наукове значення:
Біологія виду в Україні вивчена недостатньо. Зустрічається на лісових
галявинах, вирубках, узліссях, рідколіссях та різнотравних степах. Дає 1
генерацію на рік. Літ метеликів відбувається у червні-липні. Гусінь
розвивається з серпня до травня на зіноваті, астрагалах та, можливо, на
гострокільнику.
Морфологічні
ознаки:
Розмах крил - 27-35 мм. Метелик з типовим для синявців статевим
диморфізмом. Самці яскраво-блакитного (номінативний підвид) чи
зеленувато-блакитного (підвид оrientalis) кольору з характерною чорною
оторочкою завширшки 1,5-2 мм уздовж передніх і задніх крил. Самки темні
буро-коричневі з більш-менш розвиненим рядком очок та рудих серпиків уздовж
краю задніх крил. Низ типового для цього підроду забарвлення.
Режим
збереження популяцій та заходи з охорони:
Вид занесено до Червоної книги метеликів Європи (1998). Необхідний пошук
популяцій виду, які ще збереглись. У разі виявлення таких популяцій потрібно
докладно вивчити особливості біології виду, створити ентомологічні заказники з
метою збереження характерних біотопів.
Цікаві факти:
* Зв'язок із мурахами: Як і багато інших синявців,
він є мірмекофілом, тобто його гусінь перебуває у тісній залежності від певних
видів мурашок, які їх захищають, а гусінь дає їм солодкі виділення.
* Невивченість: Біологія та особливості розмноження виду ще вимагають
детального вивчення, незважаючи на те, що метелика знаходять у степових зонах і
на сухих схилах.