Про цілющі властивості березового соку,
мабуть, не варто говорити. Адже цей благотворний для здоров`я
напій, корисний своїми мікроелементами, дубільними речовинами, органічними
кислотами. Це справжнісіньке природне джерело не тільки сприяє профілактиці та
лікуванню багатьох видів хвороби, а й надає наснаги, бадьорості, зміцнює
фізичний стан організму.
Втім, знаючи про корисні властивості березового соку, багато хто нехтує правилами його добування, що призводить до пошкодження й знищення дерев. А тому за варварське ставлення до природи передбачена відповідальність.
Дійсно, існують певні правила заготівлі
соку. Одразу слід зазначити, що збирати березовий сік суворо заборонено на об’єктах
природно-заповідного фонду. Відповідальність за дане порушення
природоохоронного законодавства передбачено ст.91 КУпАП.
Так, здійснення в межах територій та
об'єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон, а також територій,
зарезервованих для наступного заповідання, забороненої господарської та іншої
діяльності, порушення інших вимог режиму цих територій та об'єктів, самовільна
зміна їх меж, невжиття заходів для попередження і ліквідації негативних
наслідків аварій або іншого шкідливого впливу на території та об'єкти
природно-заповідного фонду -
тягнуть за собою
накладення штрафу на громадян від дев'яти до двадцяти чотирьох
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (153 до 408 гривень) з
конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення та незаконно добутих
природних ресурсів чи без такої і на посадових осіб - від п'ятнадцяти до
тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (255 до 510 гривень) з
конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення та незаконно добутих
природних ресурсів.
А взагалі, заготовляти сік мають право постійні
користувачі лісових угідь (лісгоспи), а також підприємці, які отримують для
цього «лісовий квиток». Такий документ дає право для добування соку у спеціально
визначених місцях та з дотриманням встановлених правил заготівлі. Видача
«лісового квитка» передбачена ст. 69 Лісового Кодексу України. За недотримання
даних вимог порушників чекатиме покарання згідно ст.70 КУпАП.
Зокрема, самовільне збирання самовільне збирання дикорослих плодів, горіхів, грибів,
ягід і т. ін. на ділянках, де це заборонено або допускається тільки за лісовими
квитками, тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 до 51 гривні) і на посадових
осіб - від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 до
119 гривень).
Існують й відповідні правила
заготівлі соку. Так, постановою
Кабінету Міністрів України № 449 від 23.04.1996 року затверджено Порядок заготівлі
другорядних лісових матеріалів і здійснення побічних лісових користувань в
лісах України.
Ресурсною базою для заготівлі соків є:
- придатні для підсочки дерева спеціально створених для цієї мети насаджень;
- ділянки лісу, які виділяються за 10 років до рубки головного користування або інших рубок (у разі призначення насадження до рубки);
- пні дерев, зрубаних напередодні соковиділення.
Деревостани 3-го і нижчих класів бонітету, насадження з діаметром дерев до 20 см та за наявності на одному гектарі менш як 50 дерев з діаметром понад 20 см не включаються до ресурсної бази. Сезон підсочки починається з настанням вегетаційного періоду. Для добування соку на придатних для цього деревах свердлять на висоті 30 -50 см від поверхні землі канали діаметром до 1,5 см, завглибшки до 5 см (без урахування товщини кори). Аби полегшити свердління, кору дерева зачищають сокирою або стругом, не допускаючи пошкодження луб’яного шару. Перед свердлінням каналів роблять пробні уколи в кору до деревини. Поява краплин соку свідчить про можливість його заготівлі. Суворо забороняється заготівля соків шляхом зарубів і запилів на деревах. На деревах діаметром 20-24 см робиться 1 канал, діаметром 28-32 см – 2 канали, діаметром 36 см – 3. У разі якщо на дереві роблять 2 і більше підсочних каналів, вони розташовуються по обводу стовбура на відстані 5-19 см з таким розрахунком, щоб із двох каналів сік стікав в один сокоприймач. Після закінчення сезону канали обов’язково замазують садовим варом, віконною замазкою, живичною пастою або глиною з вапном.